Випручувати, -чую, -єш, сов. в. випручати, -чаю, -єш, гл. Освобождать, освободить, вырвать (руку). Випручало рученята. Вытаскивать, вытащить (изъ плетня палку, хворостину). Собаки кинулись на його.... Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину.
Клак, -ка, м.
1) = клоччя. Хунта клаків не варт. Клаки йдуть на підкиння в рядних. Ніякий дружбонька, ніякий, — має квіточку з клаків.
2) Клыкъ (свиной).
Надсі́сти, -ся. Cм. надсідати, -ся.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан.
Панькання, -ня, с. Няньченье, ухаживанье за кѣмъ, хлопоты съ кѣмъ. Коло неї треба панькання та біганини.
Позастоювані Застоявшіеся. Ой прийшов до нової стоянки, а вже його ворон-коні позастоювані.
Розсипчастий, -а, -е. Разсыпчастый. Аж кружало витоптав, танцюючи на розсипчастій долівці. Разсипчаста картопля.
Скамниця, -ці, ж. = скамна. Обозветься та Марєчка у світлиці, прихиливши головоньку ік скамниці. Лежить мила на усю скамницю.
Стопленє, -ня, с. Плавка, расплавка.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Зразу вкмітить дитина.
