Безумниця, -ці, ж. Женщина неразумная, глупая, безумная. Въ пѣсняхъ какъ эпитетъ слову улиця. (Мѣсто увеселеній молодежи). Ой ти, улице, ти, безумнице, що по тобі ходити?
Відчіпне, -ного, с. Отступное. Візьміть одчіпного. Я б йому відчіпного дав, аби тільки покинув нас.
Єрепу́д, -да, м. Малорослый, но тяжелый человѣкъ.
Запа́рювати, -рюю, -єш, сов. в. запа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Запаривать, запарить. Молодиця запарила в п'ятницю на ніч квашу. (Правда, 1868, стр. 12). Добрий бич запарив. 2) — чай. Заварить чай.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Родителька, -ки, ж. Родительница, мать. Не було родительки навчати.
Роспозичити, -чу, -чиш, гл. Раздать взаймы. Гроші тато людім роспозичили, та й нема, а оце б треба.
Смагнути, -гну, -неш, гл.
1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться.
2) Загорать. Од соненька личенько смагне.
3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи.
Хвостовик, -ка, м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала.
