Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каланиця

Каланиця, -ці, ж. Яма или ящикъ для разведенія извести. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАНИЦЯ"
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Копитонько, -ка, с. Ум. отъ копи́т.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Нага́бати, -баю, -єш, гл. Преслѣдовать, нападать; трогать. Яструб нагабає всілякі птахи. Вх. Зн. 38.
Осовіти, -вію, -єш, гл. Стать похожимъ на сову, осовѣть, стать соннымъ.
Піддобрити, -ся. Cм. піддобрювати, -ся.
Позаносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и занести, но во множествѣ.
Попатрати, -раю, -єш, гл. Опарить птицъ и ощипать перья.
Таранник, -ка, м. Рыба лещъ, Abramis brama L. Шейк.
Храм, -му, м. 1) Храмъ, церковь. Летів Адам через божий храм. Ном. 2) Храмовой, престольный праздникъ. Скоро послі того був храм. На храм поз'їздилось багато знакомых. Рудч. Ск. І. 216.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.