Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каланиця

Каланиця, -ці, ж. Яма или ящикъ для разведенія извести. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАНИЦЯ"
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22).
Машту́ла, -ли, об. Неотеса (о человѣкѣ). Прийшов у банок такий маштула, шо й слова не вміє вимовити, а грошви як витяг, так аж усі члени жахнулись. Херсон. Слов. Д. Эварн. Cм. манула 2.
Настирний, -а, -е. Надоѣдливый. Настирлива муха. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Настирна дитина.
Ня, ня-ня!, меж. Зовъ собаки. КС. 1882. VIII. 386.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка. Рудч. Ск. І. 142.
Осередь нар. Среди. Та ви такої риби осередь літа не купите.
Півмертвий, -а, -е. Полумертвый. Ненечка лежа на постелі півмертві. Федьк. Розбійники зоставили його півмертвого. Єв. Л. X. 30.
Подлубати, -баю, -єш, гл. Поковырять.
Припоручати, -ча́ю, -єш, сов. в. припоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата. Г. Барв. 406.
Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.