Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каланиця

Каланиця, -ці, ж. Яма или ящикъ для разведенія извести. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАНИЦЯ"
Багнявий, багняний, -а, -е. = багнистий. Желех.
Вівтарний, -а, -е. Олтарный.
Європе́йський, -а, -е. Европейскій. Європейська культура. К. Європейські ідеї. Левиц. І.
Зала́сний, -а, -е. Лакомый, привлекательный, заманчивый, упоительный. Козак та воля — заласна доля. Ном. № 766.
Письменний, -а, -е. Грамотный. Рудч. Ск. І. 5. Письменному книжка в руки. Ном. № 6016.
Полонянка, -ки, ж. Плѣнница. Ум. полоня́ночка.
Православний, -а, -е. Православный. Вірному православному християнству миром мир. Посл.
Ростіпаха, -хи, ж. Женщина легкаго поведенія, потаскуха.
Фіцька, -ки, ж. Легкомысленная молодая женщина или дѣвушка. Крутитсє тота фіцька. Вх. Зн. 75.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.