Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калениця

Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья. Вх. Зн. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЕНИЦЯ"
Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Китичний, -а, -е. Относящійся къ кисти. китичний сотник. Китишний тим звався сотник, що китиця в його була коло шаблі. О. 1861. XI. Кух. 29.
Кручінка, -ки, ж. Крендель. Вх. Зн. 30.
Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. Млак. 71.
Недомова, -ви, об. Неумѣющій говорить, косноязычный, заика. Не годиться він у сватове затим, що недомова. Старод. у. Куди йому грішному! там така з його недомова. Старод. у.
Необачка, -ки, ж. Безпечность, неосмотрительность.
Ощеп, -пу, м. Срубъ. Роблять хату або в ощеп, або в шули.
Сливковий, -а, -е. Объ узорѣ въ вышивкѣ: вышитый сливками. Kolb. І. 48, 49.
Укупити, -плю, -пиш, гл. Купить. Укупимо собі золотого човна. Чуб. III. 388.
Чайник, -ка, м. Чайникъ. Грин. III. 443. Наливала вона чай, згинаючи свою білу руку, держачи чайник трьома пальцями. Левиц. І. 294. Ум. чайничо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.