Загрюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать сильно и часто. 2) Загромыхать.
Зв'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зв'яза́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Связывать, связать, обвязывать, обвязать. Возьми ж, сину, нагаєчку і віжки, зв'яжи жінці рученьки й ніжки. Зв'яжи мені головоньку, най не болить дуже. 2) Вѣнчать, обвѣнчать. Мені ще тоді п'ятнадцять літ було, що тепер піп не зв'язав би.
Краколь, -кля, м. = скраколь.
Лакиза, -зи, м. Лакей (презрительно). Ум. лаки́зка. Будка проїхала оттам шестериком... і лакизка ззаду куняв.
Пам'ятливий, -а, -е. 1) = памяткий. Хивря пам'ятлива, не забула нічого. Вже й виріс, а такий тобі пам'ятливий що й Господи. 2) Памятный, незабвенный. Україно моя мила, краю пам'ятливий.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку.
Рострявати, -ряю, -єш, гл. = розстрявати. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ.
Тежик, -ка, м. Цвѣточный горшокъ, вазонъ.
Шкляр, -ра, гл. = скляр. А, шкляр! Ну, сідай, — у мене є шибки побиті.
