Бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. Лихі бунтівники, перевертні щоденні.
Вибір, -бору, м. 1) Выборъ. На вибір дають, на людськую волю: хоч утопись, хоч так загинь. А в лиски-лиски новий двір, чотирі дочки на вибір. 2) мн. вибори. Выборы.
Визволений, -а, -е. Освободительный. Науки визволені. — лист. Освободительная грамота. Которий би мог бідний невольник одгадати, мог би йому листи визволені писати, щоб не мог ніхто нігде зачепляти.
Вудкало, -ла, вудко, -ка, с. = вудвуд.
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину.
Нашматовувати, -то́вую, -єш, сов. в. нашматува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нарывать, нарвать кусковъ, нарѣзывать, нарѣзать кусковъ.
Не-до-шмиги, нар. Не идетъ, не ладно, не подходить, некстати. Де їм не-до-шмиги, то й урвуть.
Неодмінно, нар. Непремѣнно. Треба неодмінне ті колеса купити.
Ракло, -ла, м. Босякъ. У нас у Харькові так завелось, що коли де кучка народу збереться, то вже між гущу і ракло втреться.
Силувати, -лую, -єш, гл.
1) Принуждать. Не силуйте мене за нелюба. У нас по циганській: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий.
2) Припрашивать, угощая.