Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кайман

Кайман, -на, м. Въ артели гуцульскихъ дровосѣковъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежитъ топить печь, варить пищу, вообще наблюдать за порядкомъ въ помѣщеніи дровосѣковъ. Шух. І. 175. Cм. кальман.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЙМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЙМАН"
Безгодівля, -лі, ж. Безкормица. Харьк.
Засу́дити 2, -джу́, -диш, гл. Стянуть, свести. Судорга засудила руку. Борз. у.
Марянка, -ки, ж.пахуча. Раст. Смолка пахучая, Asperula odorata. Cм. марена.
Наділи́ти Cм. наділяти.
Напили́ти Cм. напилювати.
Піддерти Cм. піддирати.
Підхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Подкормиться; нѣсколько наѣсться.
Полаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки. Ном. № 3513.  
Цінькало, -ла, с. 1) Эпитетъ зяблика. 2) Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata. Фр. (Желех.).
Чорноокий, -а, -е. Черноглазый. Левиц. І. 460.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЙМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.