кадіння
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.
Том 2, ст. 206.