Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казити

Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗИТИ"
Вистоялка, -ки, ж. Настойка.
Горови́тий, -а, -е. Гористый. Вх. Зн. 12.
Довговоло́сий, -а, -е. Длинноволосый.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Злягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. злягтися, зля́жуся, -жешся, гл. Совокупляться, вступать, вступить въ связь любовную. А та, чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, — вже й завагоніла. ЗОЮР. II. 33. Ходив чоловік у чумацьтво, а жінка тим часом із салдатом зляглась. Мнж. 95. Злігся свекор, з невісткою. Н. Вол. у.
Каламутитися, -мучуся, -тишся, гл. 1) Мутиться (о водѣ). 2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться нарад, почувши від ного такс.
На́пря́мок, -мку, м. = напрям. Грицько... з усім напрямком свого тихого пахарського життя. Мир. ХРВ. 391.
Парост, -та, м. 1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного. Мет. 154. 2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Мет. 436. Ум. паросток, паросточок.
Соляр, -ра, м. 1) Солеваръ. 2) Торговецъ солью.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.