Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казити

Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗИТИ"
Білавка, -ки, ж. 1) = білявка. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Ум. білавочка. А зложмосі, пане брате, та зложмосі, зложмо, та до одной білавочки на зальоти ходьмо. Pauli.
Болоночка, -ки, ж. Ум. отъ болона.
Вибандилити, -лю, -лиш, гл. — кишки. Выпотрошить, вынуть кишки.
Вісько, -ка, с. и пр. військо и пр. Без ради й вісько гине. Ном. № 6116.
Зоряшний, -а, -е. = зоряний. Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. Староб. у.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Опас, -су, м. Небольшое мѣсто для пастбища въ саду или огороженномъ лугу.
Піддурювання, -ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля. Лубен. у.
Рожина, -ни, ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною. Чуб. V. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.