Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казити

Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗИТИ"
Буква, -ви, ж. 1) = буквиця. 2) Буква.
Омаць, о́мацьки, нар. Ощупью. Омаць найшов двері хатні.
Прилинути, -ну, -неш, гл. 1) Прилетѣть. Коли б я зозуля, то я б крилечка мала.... прилинула б до двора. Мет. 54. 2) Быстро придти, пріѣхать, появиться. Рад же б я, милая моя, та до тебе прилинути. Мет.
Прителішитися Cм. прителішуватися.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Совітатися, -та́юся, -єшся, гл. Совѣтываться. Став з жінкою своєю совітатися. ХС. IV. 16.
Тінявий, -а, -е. Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись. К. Псал. 33.
Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.
Хвойличник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Шестидесятка, -ки, ж. Счетная единица (копа) продаваемыхъ на базарѣ оконъ въ 60 штукъ. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.