Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казити

Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗИТИ"
Бовть! меж. 1) Бултыхъ! Бовть у воду! Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды.
Дму́чка, -ки, ж. Скопленіе вѣтровъ въ животѣ запоръ. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Загле́діти и загля́діти, -джу, -диш, гл. Увидѣть, завидѣть. Як загледить да козаченька на морі. Мет. 101. Загледівши, що її доганяють, побіжить, як полетить на крилах. МВ. ІІ. 45. Загледіла рибалочку, що хороший на вроду. Чуб. V. 560. Вареників не дали. Він і заглядів, що вони на полиці стоять. Мнж. 110.
Заділува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Обнести заборомъ.
Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється. Харьк. у.
Невидальце, -ця, с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце! Св. Л. 168.
Об'являти, -ля́ю, -єш, сов. в. об'явити, -влю́, -виш, гл. 1) Объявлять, объявить. Я ж тобі всю правду об'являю. Чуб. V. 825. 2) Предъявлять, предъявить. Тоді зараз його зв'язали, та об'явивши у стан, а там уже і оддали на Сібір. Рудч. Ск. І. 209.
Слабко нар. Слабо, свободно, не тѣсно. Слабко дуже підперезала його, — дитина зараз і росхристається. Ум. слабкенько.
Улітати, -таю, -єш, сов. в. улетіти, -чу, -тиш, гл. Влетать, влетѣть.
Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака. О. 1862. X. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.