Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спроможне

Спроможне нар. Зажиточно. Спроможне жили. О. 1862. II. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОМОЖНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОМОЖНЕ"
Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.
Гре́чечка, -ки, ж. Ум. отъ Гречка.
Деліка́тність, -ности, ж. Нѣжность.
Дурноголо́вий, -а, -е. = дурноверхий.
Згостри́ти, -рю́, -риш, гл. Сточить.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.
Покоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. покори́ти, -рю́, -риш, гл. Покорять, покорить.
Попереростати, -та́ю, -єш, гл. Перерасти (многихъ, о многихъ). Мої дочки вже мене попереростали. Богодух. у.
Попільник, -ка́, м. = попельня. Новомоск. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРОМОЖНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.