Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каламітний

Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМІТНИЙ"
Витяг, -гу, м. 1) Извлеченіе. 2) Экстрактъ. 3) Выписка. Уман. I. 295.
Відступство, -ва, с. Отступничество.
Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. Cм. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.
Заохо́тити Cм. заохочувати.
Зашпо́татися, -таюся, -єшся, гл. Споткнуться. Желех.
Кремінь, -меню, м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Н. п. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. Ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Н. п. Крешіть, крешіть, кремінчики. Чуб. V. 548.
Моторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = моторити. Покійний наш батько по всяк час моторував собі. Сказано — моторяча людина була. Харьк. г.
Подрібці, -ців, м. мн. = подріб. Вх. Пч. І. 15.
Тевкання, -ня, с. Ѣда съ жадностью и съ чавканьемъ. Шейк.
Товстун, -на, м. Корень растенія Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАМІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.