Бринь! меж., выражающее звукъ струны. Бринь бандура та й замовкне.
Вертлик, -ка, м. Шарманка. Грає на вертлику.
Згні́чувати, -чую, -єш, сов. в. згніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить. Оживає згнічений морозом, непозичений у німця, український розум. 2) — се́рце. Скрѣпя сердце. Все переймав, згнітивши серце, чого там його учено. К. Д. Серце. 18.
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Кортить таки тобі домівка.
Нади́хувати, -хую, -єш, сов. в. нади́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. 2) = надиха́ти. Надихала їх вірою святою.
Обшеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Перенести Cм. переносити.
Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне.
Самозрад, -ду, м. ? Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила.
Шкинтати, -таю, -єш, гл. = шкитильгати.