Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кайла

Кайла (м.?) Венгерскій быкъ съ большими рогами. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЙЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЙЛА"
Закльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заклюва́ти, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.
Квоктуха, -хи, ж. Насѣдка.  
Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу? Грин. III. 86.
Нашептати Cм. нашіптувати.
Позаплутувати, -тую, -єш, гл. Запутать (во множествѣ).
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Розцінити, -ню́, -ниш, гл. = розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі. К. (О. 1861. І. 310).  
Терція, -ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы. ЗЮЗО. І. 345. КС. 1882. VІІІ. 282.
Тетерин, -на, -не. Принадлежащій тетереву. Шейк.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЙЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.