Доби́чник, -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило.
Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Хто вище злізе, — дужче пада. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Звели́чувати, -чую, -єш, сов. в. звели́чити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава.
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Лема́чка, -ки Малорусска изъ Венгріи, жительница долинъ за Бескидами.
Ли́сячий, -а, -е. = лисичий. Знайшов собі таких хороших кравців, дав їм лисячих... шкурок.
Моро́зити, -жу, -зиш, гл. Морозить. Що день пилати роспинають, морозять, шкварять на огні.
Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).
Танана! I меж., выраж. удивленіе.
Тихісічкий, -а, -е. = тихісінький.
