Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калабатина

Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАТИНА"
Байстрюченя, -няти, с. = байстря.
Борідочка, -ки, ж. Ум. отъ борода.
Лапай, -пая, м. Съ большими неуклюжими лапами, руками. Золотонош. у.
Обкутувати, -тую, -єш, сов. в. обкутати, -таю, -єш, гл. Окутывать, окутать, плотно завернуть. Рудч. Ск. І. 193.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Селечко, -ка, с. Ум. отъ село.
Смертельний, -а, -е. 1) Смертельный, смертоносный. Смертельний меч того минає. АД. І. 187. Помалу, братці! Не вразьте моїх смертельних ран. Мет. 2) Смертный. Од гріхів смертельних душу одкупляє. АД. І. 188. Лежить на смертельній постелі. Н. Вол. у.
Упоетизувати, -зую, -єш, гл. Опоэтизировать. Упоетизований мужичий син. К. XII. 24.
Шершун, -на, м. = шершень. Угор. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАБАТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.