Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калабатина

Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАТИНА"
Академи́чний, -а, -е. Академическій. Желех.
Винарня, -ні, ж. Виноторговля, винный погребъ. КС. 1884. VII. 367.
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus. Вх. Пч. І. 11.
Звіря́чий, -а, -е. Звѣрскій, звѣриный.
Зво́гнитися, -нюся, -нишся, гл. У гончаровъ, при обжиганіи глиняныхъ издѣлій: начинать поливѣ расплавляться. Вас. 180.
Купчина, -ни, ж. = купка.
Провинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Провиниться. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинувативсь. О. 1862. VI. 54.
Роскрівавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роскрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить, разбить до крови. Б'є, аж роскрівавить. Св. Л. 283.
Тамбурковий, -а, -е. Шитый на тамбурну. Тамбуркова робота. Шейк.
Хрестато нар. Крестообразно, накрестъ. Шух. І. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАБАТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.