Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калачик

Калачик, -ка, м. 1) Ум. отъ калач. 2) Раст. просвирки, Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. I. 128. Воли... пішли собі... і де не вздрять калачики, або ромен і всякий бур'янець, то там і пасуться. Кв. II. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАЧИК"
Бринталик, -ка, м. Ум. отъ бринталь.
Винищити Cм. винищувати.
Випадковий, -а, -е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється. Г. Барв. 378.
Літа́ння, -ня, с. Летаніе. Ой гиля, сизі голубоньки, на високе літання. Мет. Повчу я молодих орлят літання. К. МБ. XI. 146. Ум. літаннячко.
Оружина, -ни, ж. Ружье. Мет. 42. Ой шли чумаки з України, стали на попасі край долини, викресали огню з оружини. Чуб. V. 915. Для сильной армії своєї рушниць, мушкетів, оружин наклали повні гамазеї. Котл. Ен. IV. 56.
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Приглядіти Cм. приглядати.
Пташня, -ні, ж. Птичникъ, птичій дворъ.
Спокушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. спокуситися, -шуся, -сишся, гл. Впадать, впасть въ искушеніе.
Товстокосий, -а, -е. Съ толстой косой (на головѣ). Товстокоса Онися. Морд. Пл. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.