Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калачик

Калачик, -ка, м. 1) Ум. отъ калач. 2) Раст. просвирки, Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. I. 128. Воли... пішли собі... і де не вздрять калачики, або ромен і всякий бур'янець, то там і пасуться. Кв. II. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАЧИК"
Адама́шок, -шка, м. Адамашка, сортъ шелковой матеріи. Дівчино моя, за твою ласку скажу тебе малювати на адамашку. Гол. І. 318.
Вапняк, -ка, м. Известнякъ. Уман. І. 294.
Окріп'я, -п'я, с. = окріп, 2. На Прокіп'я (VII, 8) рвуть окріп'я. ХС. І. 77.
Оперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить. Щось видно ломакою оперіщило. Сим. 216.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Поперемазувати, -зую, -єш, гл. Перемазать, вымазать вновь (во множествѣ).
Приодіти, -діну, -неш, гл. Одѣть. АД. І. 246. Був єм наг і не приоділисте мене. Гн. II. 81.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Трясолупки, -пок, ж. Раст. Capsella Bursa pastoris Moench. Вх. Пч. І. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.