Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калачик

Калачик, -ка, м. 1) Ум. отъ калач. 2) Раст. просвирки, Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. I. 128. Воли... пішли собі... і де не вздрять калачики, або ромен і всякий бур'янець, то там і пасуться. Кв. II. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАЧИК"
Відмінність, -ности, ж. Отличіе отъ чего.
Забаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Лукаш. 95. Жидам довжок забарила. Грин. III. 326.
Моло́шниця, -ці, ж. Молочница. Левиц. І. 466.
Нао́хляп нар. 1) Мѣшкомъ. На неї плаття наохляп стоїть. 2) Безъ сѣдла. Їхати конем наохляп.
Обцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. обцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсти. Обцвіла вишня, наче снігом укрилася.
Памнятущий, -а, -е. = пам'ятущий. Бог памнітущий. Фр. Пр. 70.
Печера, -ри, ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63. 2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Браун. 6. Раки живуть по печерах.
Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены. Конст. у.
Роз'їздити, -джу, -диш, гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю.
Храбуз, -зу, м. Мелкіе, не тугіе кочни капусты. Уман. у. Яка там капуста, — самий храбуз: хиба на борщ тільки й покришити. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.