Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калачик

Калачик, -ка, м. 1) Ум. отъ калач. 2) Раст. просвирки, Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. I. 128. Воли... пішли собі... і де не вздрять калачики, або ромен і всякий бур'янець, то там і пасуться. Кв. II. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАЧИК"
Вихопити, -ся. Cм. вихоплювати, -ся.
Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар. Шух. І. 171.
Ле́льом-поле́льом, нар. Еле ноги передвигая. Що ти ходиш лельом-полельом, наче тобі ступінь по червінцеві. Подольск. г.
Напусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. напустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить много чего.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться. Борз. у.
Семип'ядний, -а, -е. Имѣющій мѣры семь пядей. Семипядпую пищаль підняти. АД. I. 111. В семипядні пищалі грімали. Макс. (1849). 27.
Спружина, -ни, ж. см. млин ручний Шух. І. 104.
Хлібодар, -ра, м. Кормилецъ. (Шляхта) готова була за свого хлібодара (магната) витягати з піхов гострі шаблі. Мир. ХРВ. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.