Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калабайка

Калабайка, -ки, ж. Зарубка на деревѣ для добыванія сока.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЙКА"
Бацькати, -каю, -єш, гл. Толкать, тыкать. Желех.
Грізд, гро́зду, м. Пробка. Шух. I. 101.
Доточи́ти, -ся. Cм. доточувати, -ся.
Дрябча́к, -ка́, м. Раст. Cirsium lanceolatum.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Перерік, -ку, м. Пререканіе. не заходити з ним у пере́рік. Не входить съ нимъ въ споръ, пререканія. ЕЗ. V. 67.
Попідправлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Поправиться (о многихъ). Жита після дощу трохи попідправлялися. Богодух. у.
Прискіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Біда до мене прискіпалась.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАБАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.