Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калабайка

Калабайка, -ки, ж. Зарубка на деревѣ для добыванія сока.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЙКА"
Вішта, віштя, меж. = вісьта. О. 1861. X. Св. 44.
Жерсти́на, -ни, ж. Листь жести. Ум. жерсти́нка.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Нада́вця, -ці, м. = надавець.
Натнути, -тну, -не́ш, гл. = натякнути. Ти натни мені тоді, щоб я згадав. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Підтичка, -ки, ж. 1) = підтічка. Kolb. І. 37. 2) Шерстяной кушакъ краснаго цвѣта съ кистями на концахъ, нашивается на запаску сверхъ сборокъ послѣдней и обвязывается вокругъ таліи. Вас. 170.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Ткачиха, -хи, ж. Жена ткача. Гол. Од. 41. Ткачихо! буде тобі лихо! Шейк.
Трефити, -флю, -фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри. Шейк.  
Чуні, -нів, мн. Валенки. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАБАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.