Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калабайка

Калабайка, -ки, ж. Зарубка на деревѣ для добыванія сока.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЙКА"
Брилка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Будуватися, -дуюся, -єшся, гл. Строиться, сооружаться, созидаться.
Буйволяка, -ки, м. Ув. отъ буйвіл.
Глинець, -нця, м. Аллюминій. Желех.
Лої́ти, лою́, -їш, гл. Смазывать жиромъ. Желех.
Ма́йже нар. Почти.
Правдолюбець, -бця, м. Поборник, истины.
Римарка, -ки, ж. Жена шорника. Cм. лимарка.
Уболівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уболіти, -лію, -єш, гл. Скорбѣть, сожалѣть. І серцем батьківським над людьми вболівав. К. Дз. 173.  
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий. Вх. Зн. 76. 2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє. Шух. І. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАБАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.