Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казатель

Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗАТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗАТЕЛЬ"
Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Заді́ти 2, -ся. Cм. задіва́ти, -ся.
Лоши́ця, -ці, ж. Кобылица. Як корова за телям, як лошиця за лошям. Чуб. І. 92. Ум. лошичка. Вас. 197.
Підкрутити Cм. підкручувати.
Поважність, -ности, ж. Важность, важный, серіозный видъ, достоинство.
Ринов, -нви, ж. = ринва. Вх. Уг. 265.
Трибулька, -ки, ж. = требулька. ЗЮЗО. І. 111.
Цариха, -хи, ж. = цариця. Убираються їхать до царихи. Чуб. II. 271.
Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗАТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.