Ариш! I, меж. Окрикъ на овецъ.
Богословський, -а, -е. 1) Богословскій. 2) Относящійся къ послѣднему классу духовной семинаріи. Богословський клас.
Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Полотно міцне, аж бринить. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Бо му комарь в ухо бренить. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. 6) 1 и 2-е л.: бриніє, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. 7) в голові йому вже добре бренить. У него уже порядочно шумить въ головѣ.
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Криничовина, -ни, ж. Мѣстность, богатая ключами. Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною. Шукає вона очима тих ярків зелених, де буває криничовина, де густа осока покриває долинку, а на долині блищить водиця.
Підцупити, -плю, -пиш, гл.
1) Подтянуть, подтащить.
2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути.
Прилагоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. прила́годитися, -джуся, -дишся, гл. Приготовляться, приготовиться. Він прилагожується на ярмарок.
Приполок, -лка, м. Доска возлѣ печки, на которой лежатъ доски пола.
Христовий, -а, -е. Христовъ. Христова мучениця.
