Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калинка

Калинка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛИНКА"
А́фини, -фин, ж. мн. Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды). Шух. І. 20.
Гру́бник, -ка, м. 1) Истопникъ. Рудч. Ск. ІІ. 84. Лукаш. 37. Служили.... по лазнях грубниками. К. ЧР. 258. 2) = Пригрубник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Боровик. 57. Cм. Пригрубник.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Ин'як нар. = и́нак. Однаковісінько йому, чи так, чи, може, ин'як. МВ. (О. 1862. І. 100).
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Кровник, -ка́, м. Раст. 1) Hypericum quadrangulum. Шух. І. 21. 2) = крівавник. Вх. Лем. 428.
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана. Херс. г.
Трьохбоковий, -а, -е. Трехгранный. Трьохбокове скло. Ком. II. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.