Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хайний

Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЙНИЙ"
Дові́дний, -а, -е. Доказательный.
Ковбанитися, -нюся, -нишся, гл. Валяться въ грязи. Ковбаняться свині в грязюці. Харьк. у.
Куцорогий, -а, -е. Съ короткими рогами. Желех.
Лиши́ти, -ся. Cм. лишати, -ся.
Лупі́й, -пія, м. Живодеръ. Камен. у.
Опасти Cм. опадати.
Поїзжанин, -на, м. Участвующій въ свадебномъ поѣздѣ, въ свад. процессіи. МУЕ. І III. 92. Як стануть поїзжане уже в молодої на дворі, то дружки... співають їм. О. 1862. IV. 27. А зза гори поїзжане на шлях виїзжають. Шевч. 455.
Уривати II, -ваю, -єш, сов. в. урити, урию, -єш, гл. Зарывать, зарыть.  
Чвалем нар. Галопомъ. Біжить кінь чвалем. Камен. у.
Шмарки, -ків, м. Сопли. Ном., заг. № 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.