Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казюка

Казюка, -ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змѣя. Ум. казючка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗЮКА"
Біліти, -лію, -єш, гл. Бѣлѣть, бѣлѣться. Лечу, лечу, а вітер віс, передо мною сніг біліє. Шевч. На синові явір зеленіє, на невісточці береза біліє. Чуб. V. 712.
Кракати, -каю, -єш, гл. 1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала. Ном. 2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали. Чуб.
Нагалу́нити, -ню, -ниш, гл. Вымочить въ квасцахъ. Я вже яєць нагалунила на крашанки. Харьк.
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га. Лохв. у.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. ЗОЮР. І. 27. Говорить, помісь співає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Потішний, -а, -е. Утѣшительный. Принесу вам потішну звістку. К. ЧР. 253.
Репаний, -а, -е. 1) Корявый, потрескавшійся. Дуже спіла диня — репана. Лебед. у. 2) Простой, грубый, неотесанный. Репані мужики. Черк. у.
Ставня, -ні, ж. Колья, которыми обставляютъ въ погребахъ стѣны, чтобы земля не сыпалась. Лебед. у.
Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо. Г. Барв. 457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.