Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калабалик

Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЛИК"
Височезний, височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.
Відзвичаїти Cм. відзвичаювати.
Жовто́к, -тка́, м. Желтокъ. Жовте, як жовток. Ном. № 13155.
Збунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтовать. Зробилося діло, жидів збунтувало. Чуб. V. 1160.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
М'ясце́ и мнясце́, -ця́, с. Ум. отъ м'я́со.
Невінчаний, -а, -е. Невѣнчанный, необвѣнчанный. Це той коваль, що з невінчаною жінкою живе. Лебед. у.
Ноша, -ші, ж. Платье. Одежда. Вх. Зн. 42. Шух. І. 120.
Ослиця, -ці, ж. Ослица. (Плаче) ослиця за ослям. Чуб. І. 92.
Погано нар. 1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття. Гліб. 2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАБАЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.