Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калабалик

Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБАЛИК"
Вірмен, -на, м. Армянинъ.
Діду́х, -ха́, м. или діду́ха, -хи, ж. 1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. 4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п. Чуб. VII. 379.
Захрестытыся, -хрещуся, -стышся, гл. Перекреститься. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились. Мир. Пов. II. 121.
Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Камен. у. Вже звільжив мороз. Камен. у.
Млі́лий, -а, -е. Хилый, слабый. Хазяйство, дивлячись на мене, що собі я такий млілий та сухий, не дуже в роботу приймають. Кв. II. 288.
Молодя́к, -ка́, м. 1) Молокососъ. Желех. 2) Холостякъ, неженатый. Желех. Вх. Зн. 37.
Повтирати, -ра́ю, -єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею. Богод. у.
Полазюка, -ки, об. Калѣка ползающій.
Прогорнути Cм. прогортати.
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАБАЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.