Гоне́ння, -ня, с. Гоненіе, преслѣдованіе.
Де́нний, -а, -е. Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Як освітить денним світом тії темпі ходи, тоді тілько буде користь із Жовтої води. І зачули вони (Адам та Ева) голос Господа Бога, що ходив по саду денною прохолодою.
Жуга́ло, -ла, с. = жигало.
Зубочистий, -а, -е. = зго́ристий.
Лис 1, -са, м.
1) Лисица. У вічі як лис, а за очі як біс. Продав пса за лиса. Старого лиса тяжко зловити. Як лис хвостом виляє. лисом підшитий. Хитрый и льстивый.
2) мн. лиси. Лисій мѣхъ, шуба. Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. Ум. лисок.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Наверни мене на жидівську віру. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. Він хоч і прогуля, так він і наверне.
Незчутися, -чуюся, -єшся, гл. Не опомниться, не замѣтить какъ... Незчулися, як смерклося. Незчулась вона, як кинулась йому назустріч.
Облягма, обля́гома, нар. Въ то время, когда ложатся спать. А вона вернулась уже додому дуже облягома, а на другий день і захворіла.
Перевесло, -ла, с. Свясло для снопа, вообще витень соломы, которымъ что-либо связывается. Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний.
Тодішній, -я, -є. Тогдашній, съ того времени. Це ще тодішня молодиця, як я заміж ішла. Як би тодішній собака, то давно б здох.
