Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Вельможна громада. Була колись шляхетчина, вельможная пані. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму.
Жарто́вне нар. Шутливо, шутя. Бер.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.
Окути, окую́, -є́ш, гл. = обкувати. Самим шовком вишивала, золотом окула.
Позашморгувати, -гую, -єш, гл. Затянуть (петли и пр. во множествѣ).
Понаманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (многихъ).
Скончити, -чу́, -чи́ш, гл. = скінчити. Розступися, синє море, в своїй широкості, — нехай же я життя скончу в твоїй глибокості.
Спречка, -ки, ж. = суперечка.
Стрілка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. Пустимо стрілку як грім по небу. стрілка-пірка. Пернатая стрѣла. Я свого сина сама вгадаю — по стрільці-пірці, по красній дівці. 2) Стрѣлка (въ часахъ, компасѣ и др.). 3) Трубчатый стебель у хлѣбныхъ растеній, у лука. Жито вже викида стрілки. Ще хліб і досі росте у стрілку, а поки колос викидатиме, то ще підождемо. Цибуля погналась в стрілки. 4) Дышло у воза. 5) Рычагъ въ маслобойнѣ. 6) Значекъ на ухѣ овцы: вырѣзка остраго угла. Cм. стрівка.
Тройнячок, -чка, м. Раст. Trifolium repens L
