Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каланник

Каланник, -ка, м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАННИК"
Банкет, -ту, м. и пр. = бенкет и пр.
За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли. Угор.
Зе́мни́й, -а́, -е́ Земной. Шух. І. 43. З мудростей земних до небесної слави. Чуб. III. 20. зе́мна смола́. Асфальтъ. Шух. І. 12.
Купайлочка, -ки, ж. Ум. отъ купайла.
Муре́й, -ре́я, м. Сермяжникъ. ЗОЮР. І. 252. Козак муреями нас узиває (міських людей). K. ЦН. 249.
Обторганий, -а, -е. Обтрепанный. Вх. Уг. 255.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Примощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. примоститися, -мощуся, -стишся, гл. Прилаживаться, приладиться, присѣсть, усѣсться. Примостивсь, як сорока на колу. Ном. № 13785. Вибрався на середину сухого гілля, примостився як раз над Кобзою. Стор. МПр. 107. Я до дітей примостюсь, та усе таки наїмся. Мнж. 7.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.
Сичавіти, -вію, -єш, гл. О тканяхъ: сбѣгаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.