Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калавурний

Калавурний, -а, -е. Заимств. изъ русск. яз. Караульный. Біля дьогтярної лавки стоїть з оружжом калавурний. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУРНИЙ"
Воріття 2, -тя, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. Cм. вороття.
Жоно́цький, жоно́чий, -а, -е. = жіночий.
Захлюпатыся, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
Ізм.. Cм. зм...
Користне нар. = користно.
Оповесні нар. Весеннею порою, весною. Матусі дожидаюсь, як оповесні ластівки. Г. Барв. 62.
Позурочувати, -чую, -єш, гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала. Богодух. у.
Попогибіти, -бію, -єш, гл. Побѣдствовать. Як попогибіє з тиждень, то покине горілку пити. Н. Вол. у.
Терничок, -чка, гл. ум. отъ терник.
Укоситися Cм. укошуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАВУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.