Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калавурний

Калавурний, -а, -е. Заимств. изъ русск. яз. Караульный. Біля дьогтярної лавки стоїть з оружжом калавурний. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУРНИЙ"
Вицяпкати, -каю, -єш, гл. Выцарапать. Такі маєш очка красні: вицяпкала б ті. Гол. II. 822.
Віскряк, -ка, м. Сопля, возгря.
Гри́вка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Грива. 2) Одно полотнище плахти отъ таліи до косточекъ ногъ. Вас. 169. А я тую плахту шануватиту, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.
Оборатися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить запашку.
Огарь, -рю, м. 1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався. Ном. № 11236. 2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Вх. Пч. І. 7. Cм. овід. 3) Порода утокъ. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Поблекнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Там все поблідло і поблекло. Котл. Ен.
Повипрядати, -да́ю, -єш, гл. Выпрясть (во множествѣ).
Подзвінний, -а, -е. Относящійся къ звону по умершему. Употр. также какъ сущ. въ значеніи: человѣкъ, звенящій по умершему. А подзвінному дам сім мір полотна, щоби мені дзвонив цілий тиждень що-дня. Грин. III. 285.
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).  
Розвінчати Cм. розвінчувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАВУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.