Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калавурний

Калавурний, -а, -е. Заимств. изъ русск. яз. Караульный. Біля дьогтярної лавки стоїть з оружжом калавурний. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУРНИЙ"
Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
Благочинний, -ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Шевч. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була. Ком. Пр. № 899.
Відвохти, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Грюкотне́ча, -чі, ж. = Грюкнява.
Злістниця, -ці, ж. Злая женщина. Він вибрав собі жінку дуже велику злістницю. Чуб. II. 548.
Окувати, окую́, -єш, гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо. Чуб. І. 154.
Подружина, -ни, ж. Подруга. Чи бачила, подружино, мого чорнобрівця? Мил. 70.
Русинка, -ки, ж. Русинка, малороссіянка.
Субіткове, -вого, с. = субітка 2. субіткового дати. Высѣчь.
Точка, -ки, ж. зоол. Полёвка, Hypodaues. Вх. Лем. 374.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАВУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.