Вивершити Cм. вивершувати.
Ґерґота́ти, -ґочу́, -чеш и ґерґоті́ти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Кричать (о гусяхъ, индюкахъ). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось як на сідалі индик. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ.
Ґуцьо́к, -цька́, м. То же, что и ґудзик 3: узелокъ на веревкѣ, нити. Сидів сивий дід і розмотував великий клубок і в'їзав ґуцки.
Кияра, -ри, ж. = киюра.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Оп'янятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. оп'янитися, -ню́ся, -нишся, гл. Напиваться, напиться пьянымъ. Оце оп'янивсь уже.
Підповня, -ні, ж. Фаза луны: 2-я четверть. Святили воду на підповні.
Померклий, -а, -е. Померкшій, угасшій. Померклим поглядом вона обвела кругом хату. Вірний огирь ледві дише, зна, що згинути пора, і померклими очима на вояку позира. Померк(ну)ти, кну, неш, гл. Померкнуть. Золото так і померкне. Білки під лоб — і світ померк.
Спадь, -ди, ж. Часть вершки. (Cм.).
Щепочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ щепа.
2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко!
