Брезкий и брезький, -а, -е. = брезклий 1.
Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Гробови́й, -а́, -е́. Могильный, гробовой. Треба бідувати до гробової дошки.
Досвітча́нин, -на, м. Парень, ходящій на досвітки. досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки.
Зіно́вать, -ті, ж. Раст. Cytisus biflorus L. С. austriacus.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола.
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый.
2) Малоопытный, не знающій людей. Посилає козака молодого, небувалого.
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме.
Учаклувати, -лую, -єш, гл. Околдовать, заколдовать.
