Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кайлак

Кайлак, -ка, м. 1) Короткій обрубокъ дерева, стоймя поставленный и употребляющійся какъ скамеечка для сидѣнья. Шух. І. 96. 2) мн. Обрубки дерева кривые, годные только какъ дрова, сучье, домъ древесный. Вх. Зн. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЙЛАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЙЛАК"
Заочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. — о́чі. Уставиться глазами? Смотрѣть не сводя глазъ? Примѣръ Cм. при словѣ заножи́ти.
Ільнувати, -ну́ю, -єш, гл. = льнувати.
Наді́єнька, -ки, ж. Ум. отъ наді́я.
На́рошне нар. Нарочно. Рудч.
Обвірчувати, -чую, -єш, сов. в. обвертіти, -чу́, -тиш, гл. Обворачивать, обворотить, обвивать, обвить. Треба обвертіти голову хусткою. Васильк. у. Було (її) обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268.
Плохута, -ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Черк. у. Ум. плохутка. Еней же був собі плохутка. Котл. Ен. III. 36.
Прарід, -роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж. Г. Барв. 287.
Слупчастий, -а, -е. Въ видѣ столбика.
Узлитися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Озлиться. Піднялись на мене горді і узлилися могущі. К. Псал. 199. Узлився, на мене старшина. Н. Вол. у. Вже як на кого узляться люде, то до краю вже доїдять. Мир. ХРВ. 286.
Шудра, -ри, ж. Наложница, незаконная жена. Желех. Kolb. II. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЙЛАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.