Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казальниця

Казальниця, -ці, ж. Амвонъ, каѳедра. Оце ж то вона, та діявольська спокуса, що про неї було нам отець Дем'ян з казалниці глаголе. К. ЦН. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗАЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗАЛЬНИЦЯ"
Вірутно нар. Вѣроятно. Желех.
Воскобоїна, -ни, ж. Раст. Solidago Virgaurea L. Лв. 101.
Гамуватися, -муюся, -єшся, гл. Удерживаться, останавливаться, успокаиваться. Аф. 354.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство. Екатер. г. Залюбовск. Слов. Д. Эварн. Въ Чигир. у. — прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ.
Ополоти Cм. ополювати.
Підтоптаний, -а, -е. 1) Стоптанный. Підтоптані чоботи. 2) Старый, пожилой, пожившій. Чоловік підтоптаний. Г. Барв. 178. Лучча за мене й не піде, бо я підтоптаний. Г. Барв. 413. підтоптаний панич. Старый холостя къ.
Прихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. прихлюпати, -паю, -єш, гл. Заливать, залить водой. Вона прихлюпує тепер огонь водою.
Снажний, -а́, -е́ Сильный, не истощенный. Та се колись був снажний кінь. Лубен. у.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову. Н. Вол. у.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗАЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.