Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казальниця

Казальниця, -ці, ж. Амвонъ, каѳедра. Оце ж то вона, та діявольська спокуса, що про неї було нам отець Дем'ян з казалниці глаголе. К. ЦН. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗАЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗАЛЬНИЦЯ"
Аду́зь! меж. Крикъ на голубей, чтобы прогнать ихъ. Шейк.
Арті́льний, -а, -е. Артельный.
Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.
Зобати, -ба́ю, -єш, гл. = дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.
Кріпак, -ка и пр. Cм. крепак и пр.
Лайтук, -ка, м. Молодой козленокъ. Одесс. у.
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа. Желех. Вх. Зн. 39.
Пам'яткий, -а́, -е́ Памятливый. Пам'яткий хлопець: як прочита в книжці, то зроду не забуде. Конст. у.
Поскасовувати, -вую, -єш, гл. Уничтожить, упразднить (во множествѣ).
Хлебеснути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть, выпить. Лице хмуре, чуб стовбуром — ознака, що Грицько вже хлебеснув. Мир. Пов. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗАЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.