Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каламарь

Каламарь, -ря, ж. 1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Пузырекъ. 3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. каламарчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМАРЬ"
Архимандри́та, -ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архімандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.
Величінь, -ні, ж. Величина; огромность. Ми можемо вияснити величінь сонця. Дещо. (4-те вид.), 26.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Одг.. Cм. отъ відгада до відгусти.
Перекуска, -ки, ж. Легкая закуска. А Степан (несе) печеню, а Іван гуску на перекуску. Чуб. III. 427. Після перекуски свахи співають. О. 1862. IV. 33.
Пестуха, -хи, ж. Баловница; нѣженка. Ум. пестушка.
Підштанки, -ків, м. мн. Подштаники, исподніе штаны. (Залюб.).
Полоник, -ка, м. 1) Разливная ложка, большая ложка. Шух. І. 250. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 7936. 2) Головастикъ.
Понадити, -джу, -диш, гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся. Черниг. у.
Понаманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАМАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.