Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каламарь

Каламарь, -ря, ж. 1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Пузырекъ. 3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. каламарчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМАРЬ"
Викормити, -млю, -миш, гл. Выкормить.
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Навши́рки и навши́ршки, нар. = завширки.
Перемальовувати, -вую, -єш, сов. в. перемалювати, -люю, -єш, гл. 1) Списывать, списать красками; перерисовывать, перерисовать (съ оригинала копію). Маляр перемалював собі нашого Миколу. 2) Измѣнить живопись. Маляр тебе послухав: бач, перемалював чобіт, як ти сказав. Кв.
Попруг, -га, м. Шрамъ, царапина. Коняка дзизнула по морді, попруг зробила на носі — і досі знать. Верхнеднѣпр. у.
Постільга, -ги, м. пт. Falco tinunculus, пустельга. Вх. Пч. II. 10. Чого кібець-постільга у лози ховається? Морд. К. 22.
Раковий, -а, -е. 1) Раковый. Маркев. 49. Борщ твій похожий на ракову юшку. КС. 1882. X. 20. 2) ракові шийки. Раст. Polygonum bistorta L. ЗЮЗО. І. 132.
Хромолаба, -би, об. Хромоногій, хромоногая. Сякий, такий хромолаба трясе за дівками. Гол. II. 426.
Хупаво нар. Красиво. Желех.; опрятно. Черниг. у.
Широкість, -кости, ж. Ширина. Сім миль широкости. Гн. II. 80. Розступайся, синє море, в своїй широкости. Гол. І. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАМАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.