Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каламарь

Каламарь, -ря, ж. 1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Пузырекъ. 3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. каламарчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАМАРЬ"
Аги́кати, -каю, -єш, гл. Кричать аги́. Желех.
Бахта, -ти, ж. = башта. Як поїхав та пан Нечаєнко та од бахти до бахти. Мет. 404.
Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица. Мил. 217.
Відіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Вынуть дно у бочки.
Голя II, -ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голятко. Вх. Уг. 233.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ. Желех.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Позвати, -зву, -зве́ш, гл. Позвать. Та позвала, дівчинонька козаченька в гості. Мет. 90.
Поміж II, нар. 1) Около, возлѣ, въ смежности. Мати за няньку у другому дворі поміж. Г. Барв. 544. 2) Подъ рядъ, сплошь. У трьох дворах поміж вигинула скотина. Лебед. у.
Потягачка, -ки, ж. Потягота, потягиванье членовъ. Яка там тебе потягачка напала? ЕЗ. V. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАМАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.