Висвиснути, -ну, -неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув.
Ґльоґ, -ґа, м. = Ґлеґ.
Збу́рник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta. Cм. ку́рєче зі́ллє.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя.
Копривник и копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia.
Ломіга, -ги, ж. Большая дубина, большая палка.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Обмерти Cм. обмірати.
Підсметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria.
Позомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и зомліти, но о многихъ.
