Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кадильниця

Кадильниця, -ці, ж. Кадильница. Піп почав кругом ріки ходить з кадильницею. Рудч. Ск. 174. Ум. кади́льничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАДИЛЬНИЦЯ"
Бородавник, -ка, м. Раст.: a) Clematis Vitalba L. ЗЮЗО. І. 119. б) Psilonema calycinum. ЗЮЗО. І. 133. в) Scleranthus annuus. Вх. Пч. І. 12.
Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
Голомшивий, -а, -е. 1) Плѣшивый. Голомшива голова. Борз. у. Употребляется въ презрительномъ смыслѣ. Дуже ти голомшивий, щоб мене подужав. Кобел. у. 2) Безостый, безусый (о хлѣбахъ). Угор.
Грабе́льний, -а, -е. 1) Относящійся къ граблямъ. 2) Грабе́льний све́рдел. Буравь для дѣланія граблей.
Джо́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Чуб. VII. 575.
Посолити, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.
Ростовпитися, -плюся, -пишся, гл. Раздаться, раздвинуться. Ростовптеся на люде, пропустіть старого уперед.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
Чистець, -тцю́, м. Раст. a) Draba verna L. ЗЮЗО. I. 177. б) Galium Mollugo L. ЗЮЗО. I. 177. в) Orobus alus L. ЗЮЗО. г) Stellaria Holbostea L. ЗЮЗО. I. 177. д) Stachys recta L. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. I. 137. e) лісовий. Statice Holostea L. ЗЮЗО. I. 137.
Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАДИЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.