Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калантарити

Калантарити, -рю, -риш, гл. Калякать, болтать громко. Знають гості й сами, що вони нудні, — а то чого б вони калантарили. Ном. № 11905.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАНТАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАНТАРИТИ"
Букша, -ші, ж. Втулка въ колесѣ (деревянная или желѣзная). Kolb. І. 66. Букшу на те, щоб не розмелювалось колесо. Канев. у.
Двори́ченько, -ка, м. = Дворяченько. Ум. отъ дворяк. Ой поїхав двориченько на полювання, пустив кониченька на попасання.... Став двориченько, та став на поміст, приїжджає до дворика, від милої вість. Чуб. V. 774.
Козлячий, -а, -е. Козлиный. Хиба ж їм я те м'ясиво, або ж п'ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118.
Краснописний, -а, -е. Каллиграфическій, красиво написанный. Желех.
Оглух, -ха, м. Дуракъ. Оглух царя небесного. Ном. № 6306.
Позабудовувати, -вую, -єш, гл. Застроить (во множествѣ). Обидва двори позабудовував.
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь. Камен. у.
Попатрати, -раю, -єш, гл. Опарить птицъ и ощипать перья.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Улипати, -паю, -єш, сов. в. улипнути, -пну, -неш, гл. 1) Прилипать, прилипнуть. 2) Только сов. в. Объ одеждѣ, обуви: вполнѣ прійтись, какъ разъ быть впору. Приміряють той черевичок, — а він так і влип: як там був. Рудч. Ск. II. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАНТАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.