Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калантарити

Калантарити, -рю, -риш, гл. Калякать, болтать громко. Знають гості й сами, що вони нудні, — а то чого б вони калантарили. Ном. № 11905.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАНТАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАНТАРИТИ"
Васаг, -га, м. Чумацкій возъ. Св. Л. 187.
Гнівливо нар. Гнѣвно.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито. Подольск. г.
Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків! Ном. № 1877.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.
Нахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Нагрузить возы кладью.
Нерівний, -а, -е. Неравный.
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Драг. 177. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки. Рудч. Ск. I. 127.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Сучасний, -а, -е. Современный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАНТАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.