Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калаверці

Калаверці, -ців, мн. Сапоги съ вывороченными голенищами. Kolb. І. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВЕРЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВЕРЦІ"
Горо́хв'янка, -ки, ж. = Горохвина. ЕЗ. V. 177.
Горя́нський, -а, -е. Горный, гористый. І на дніпровській Україні, і на горянській за кордоном. Морд. ІІ. 31.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Кахи меж., выражающее кашель. Ой ти, старий, кахи-кахи, я, молода, хихи-хихи! Н. п. Знов біжить москаль поз двір та: кахи! А вона й собі: кахи! Рудч. Ск. II. 165.
Кудля, -лі, ж. Потасовка, взбучка. Ти бо мені там не дуже пащикуй, бо такої кудлі і валі завдам, що і в дуту не полізе. Екатер. г.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Неплідниця, -ці, ж. Неплодная, безплодная.
Порозліновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разлѣниться (о многихъ).
Тінявий, -а, -е. Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись. К. Псал. 33.
Укоськати, -каю, -єш, гл. Укротить, успокоить, уговорить. Сам дід утомивсь, поки бабу укоськав. Грин. ІІІ. 343. Може вдвох з Цвіркункою чи не вкоськаємо Марусі. О. 1861. XI. Кух. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАВЕРЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.