Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Собак дражнили на дворах. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо.
Збесі́дувати, -дую, -єш, гл. Сказать.
Змолоти, змелю, -леш, гл. Смолоть. Принесе зерно, змелють у братовім млині. Змели мені пшениченьку.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою.
Промерзати, -за́ю, -єш, сов. в. промерзнути, -ну, -неш, гл. Промерзать, промерзнуть. Наскрізь промерзло сало.
Розголошати, -ша́ю, -єш, сов. в. розголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Разглашать, разгласить.
Сирівець, -вцю и -вця, м.
1) Хлѣбный квасъ. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець.
2) = сириця.
3) мн. сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью.
Таки сз.
1) Таки, все таки, при всемъ томъ. Хоть не своє — позичене, а все таки лихо. З Запорожжя понаходило таки чимало січовиків. Не скажу таки тобі.
2) Именно, же. Таки ж той самий осавула, що колись приходив за Василем, раз зайшов до Ганни в хату. Поїхали вони, моя прабаба, а її вже прапрабаба, із своїм таки чоловіком на ярмарок.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго.
Шакша, -ші, ж. Селезенка у овцы.
