Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Бештає за гріхи вдівця молодого.
Деся́тник, -ка, м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. Ум. Деся́тничок.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
Круг II, нар. Вокругъ. На ріках круг Вавилона, під вербами в полі, сиділи ми. Круг його гукають.
Мужи́цтво, -ва 1) Крестьянство. Він, ще оженившись, послухав жінки, од мужицтва одстав і збивався трошки на купецький лад. 2) соб. Мужики. А найбільш преться того мужицтва. 3) Мужичество, грубыя привычки, замашки.
Подуріти, -рі́ємо, -єте, гл. Сойти съ ума (о многихъ). Бодай тії подуріли, що нас розлучили.
Седно, -на, с.
1) Задница. Трахвив го в седно.
2) = садно.
Спонаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спонадитися, -джуся, -дишся, гл. Пріучаться, пріучиться, повадиться. Так і спонадився, щоб ласенько їсти.
Троскотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = троскотати.
Чемерчина, -ни, ж. = чемерка. Чемерчина по коліна, що дівчина шила.
