Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачинити

Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 116.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧИНИТИ"
Вилічування, -ня, с. 1) Высчитываніе, вычисленіе. 2) Вылѣчиваніе.
Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
За́вкри́вдно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Кривоногий, -а, -е. Хромой, косолапый. Були багаті і убогі, прямі були і кривоногі, були видющі і сліпі. Котл. Ен.
Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона. Черниг. г.
Молоде́чий, -а, -е. = молодецький. по-молоде́чи. По молодецки. Та по-молодечи будеш Богу молитися, а не по-чернечи харамаркать. Шевч. 246.
Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори. Гн. II. 139.
Понастовбурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и настовбурчити, но во множествѣ.
Посмертити, -рчу, -тиш, гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей. Гн. II. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.