Бездольник, -ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.
Безсоромітний, -а, -е. Безстыдный, безстыжій.
Глей, глею, м.
1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний.
2) Илъ. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пірря посіріло. Ум. глейок.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. А жіночку свою любив і Господи єдиний! 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. . І вже, не справить горбатого могила.
Нездоровкуватий, -а, -е. Болѣзненный, хилый.
Паніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться бариномъ. Він не паніє. Станьмо ж, Ясю, попереду панами, а потім уже будемо паніти.
Плеснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. отъ плескатися. Плеснуться. Плеснулася вода з глечика. Риба плеснулася.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель.
Пороз'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. = порозв'язуватися.
Шпилечок, -чка, шпи́лик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
