Вигадливість, -вости, ж. Изобрѣтательность. До краси натури прийшла на поміч людська вигадливість.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Олупити, -плю́, -пиш, гл. = облупити.
Повисушувати, -шую, -єш, гл. Высушить (во множествѣ). Такий же вітер гарний: де була вода — скрізь повисушував. У такому то городі усю воду повисушував, так що тепер... носять її за 30 та 40 верст.
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Пружина, -ни, ж.
1) Пружина.
2) Гибкій шестъ, прикрѣпляемый надъ станкомъ, служащимъ для обточки ступицъ.
3) Ловушка для дикихъ утокъ: силокъ, привязанный къ концу гибкой палки, другой конецъ которой укрѣпляется въ днѣ рѣки или кочкѣ. Подобное же для звѣрей.
Селяниця, -ці, ж. = селянка. А із місця та міщаночки, а із села селяниці, хорошії молодиці.
Соснівка, -ки, ж. Родъ узора въ вышивкѣ.
Товкуша, -ші, ж. У выбойщиковъ: инструментъ, которымъ накладывается краска на матрицу узора: четырехугольная дощечка съ рукояткой сверху и кожаной подушкой снизу.
Шкалювати, -люю, -єш, гл.
1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював.
2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють.
