Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє.
Ваторник, -ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полонинах, называемомъ стая, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты.
Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ.
Ґузу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґузуля.
Запиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала.
Капелюх, -ха, м. 1) = капелюха. 2) Иногда капелюхами называются только наушники въ такой теплой шапкѣ. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Cм. капель. 3) Шляпа. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Ум. капелюшокъ.
Новорілля, -лі, ж. Вспаханное весной поле для ярового посѣва.
Підвір'я, -р'я, с. Мѣсто занятое дворомъ, дворъ. Пішли вівці по підвір'ю. Колись і на моїм підвір'ї буде болото.
Угоріти Cм. угоряти.
Улучність, -ности, ж. Мѣткость.
