Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зашамотіти

Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло. Мир. Пов. І. 158
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШАМОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШАМОТІТИ"
Безконечне нар. Безконечно.
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Гой! меж. = ой, гей. Шух. І. 179. Хвалилася біла береза своїм цвітом перед лісами, — гой дай, Боже! Чуб. ІІІ. 299.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду. Желех.
Зачере́ти гл. = зачерпну́ти. Вх. Зн. 20.
Обморок, -ку, м. бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212.
Озолочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. озолоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Богатѣть, разбогатѣть. Озолотитись можна його худобою.
Очепляти, -пля́ю, -єш, сов. в. очепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Обвѣшивать, обвѣсить кругомъ чего ткань, надѣть — напр. юбку и пр. Василина очепила плахту шовком ткану. Мкр. Н. 24.
Піскозоблиця, піскозо́бниця, -ці, ж. = піскоглід. Вх. Пч. II. 20.
Течка, -ки, ж. Ум. отъ тека.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАШАМОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.