Відвести Cм. відводити.
З'єхи́дствувати, -вую, -єш, гл. Поступить єхидно. На світі все так іде, що писарь з'єхидствує, так йому й нічого.
Лазун, -на, м. Хорошо лазящій по деревьямъ. Ум. лазуне́ць.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито.
Надри́ґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Надергаться, наболтаться ногами. Як повісили запорожці жида, то він надриґався, поки одубів.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. ТІ. 84.
Подовшити, -шу́, -ши́ш, гл. = подовжити. Покоротити можна, а подовшити вже ні.
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. .
Шерстина, -ни, ж. Шерстинка. Буде одна шерстина золота, друга срібна. ні шерстини (нема в дворі). Нѣтъ скота, ни одной скотины. Ум. шерстинка, шерсти́ночка.
