Дола́дній, -я, -є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Багатих та доладніх уборів. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящій, хорошій. Доладня рада.
Живото́к, -тка́, живото́чок, -чка, м. Ум. отъ живіт.
Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця).
Літа́нья, -ньї, ж. Латанія, молебствіе. Літанью співає.
Мість пред. = ii. Місто.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Розривка, -ки, ж. Развлеченіе. НВолын, у Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок.
Свободний, -а, -е. = свобідний. А люде дякують за те, що вона стала свободна.
Узголов'я, -в'я, с. Изголовье. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'в.
Човник, -ка, м. 1) Ум. отъ човен. Зроби мені, тату, золотий човник, а срібнеє веселечко. 2) Ткацкій челнокъ. Въ немъ есть стержень — веретено, — на который надѣвается шпулька съ нитками — цівка. Стержень еще называется сват или цьвак. Въ Полтавщинѣ стержень свато́к, на немъ цівка. 3) Раст. Sagittaria sagittaefolia L. 4) мн. човники. Родъ орнамента въ вышивкѣ, бываютъ чо́вники з вирізуванням, з крильцями, з по́пиками. 5) мн. Родъ писанки.