За́рід, -роду, м. Зародышъ.
Знетельки нар. = зненацька. Знетельки шурхнула маленька сіренька пташка.
Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає.
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак.
1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок.
2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время.
3) Насѣк. Cerambux. Червоні козачки... ворушаться по землі.
4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Наора́ти Cм. наорювати.
Ночувати, -чую, -єш, гл.
1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе).
2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою.
Плякатися, -каюся, -єшся, гл. Сосать молоко у матки. Коли є такі вівці, що не даються ягняті плякаться... Ориштована вівця стоїть по неволі і ягнятко плякаться.
Стукотіти, -чу, -чеш, гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче.
Швендя, -ді, об.
1) Праздношатающійся, праздношатающаяся, непосѣда.
2) шве́нді справля́ти. Слоняться.
Шкребло, -бла, с. Скребница.
