Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Вибродити, -джу, -диш, гл. Исходить, бродя. Все море вибродив.
Голічерева нар. = голівчерева. Голічерева лежить на воді.
Зрабувати, -бую, -єш, гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней.
Коромисел, -сла, м. и коромисло, -сла, с.
1) Коромысло. Несе дівка воду з броду, коромесло гнеться. Ой із броду несу воду, — коромисел гнеться.
2) Рычагъ, которымъ приводятся въ движеніе при звонѣ языки маленькихъ колоколовъ.
3) Дѣтская игра: двое дѣтей становятся другъ къ другу спиной, переплетаются руками и поочередно каждый нагибается впередъ, отчего другой подымается на воздухъ.
Повмірати, -раємо, -єте, гл. Перемереть, умереть (о многихъ). Всі чотирі повмірають. Уже старі повмірали обоє.
Сяжа, -жі, ж. Кусокъ плетня, укрѣпленный на четырехъ столбахъ посреди рѣки надъ водой, на которомъ стоитъ рыбакъ съ сѣтью; такъ какъ рѣка перегорожена плетнемъ и проходъ оставленъ только подъ сяжею, то рыба идетъ прямо въ сѣть.
Удивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться.
Умазувати, -зую, -єш, сов. в. умазати, -жу, -жеш, гл.
1) Пачкать, запачкать. Умазать морду їх мазкою.
2) Влѣплять, влѣпить (въ стіну при мазаніи глиной). Вмазала люстерко в стіну.
Черкавка, -ки, ж. Погремушка, трещетка.
