Лома́ка, -ки, ж. 1) Дубина, большая палка, сукъ. Ой у лісі на орісі сухая ломака. Великий як ломака, а дурний як собака. Не києм — ломакою. 2) О человѣкѣ: дубина, большого роста. Ум. ломачка. Ув. ломацюга, ломачище.
Міша́ник, -ка, м. Крестьянинъ, дающій вмѣстѣ съ другими, свои овцы на выпасъ на чужомъ пастбищѣ.
Налясува́ти, -су́ю, -єш, гл. ? Омельченкові не налясував дощ: година стала.
Обідняшній, -я, -є. Обѣденный. І вечері ніколи не варила, усе обідняшню юшку тьопали.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
Приятельський, -а, -е. Пріятельскій, дружескій.
Пхе! меж. Фи! Бач, яке пхе! і не приступу до його.
Фірас, -са, м. = тартак.
Хвасувати, -сую, -єш, гл. 1) Прилаживать, пригонять. 2) Фальшить, идти неправильно. Колесо хвасує.
Хирлявий, -а, -е. = хирний 1 = хирлявий 1.
