Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Великомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки.
Вибава, -ви, ж. Уничтоженіе, истребленіе.
Відліч, -чі, ж. Вычитаніе. . Одліччу.... зветься справа, що нею одно число одлічується від другого, або зменшується другим.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза.
Побрехенька, -ки, ж. Побасенка, анекдотъ. Я давно чув про усі ці побрехеньки, та усе якось не діймав їм віри.
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.
Похоронка, -ки, ж. Скрытное, секретное мѣсто. Я всі її похоронки знаю.
Убризкатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Хомівка, -ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и кибалка.
