Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачуханий

Зачу́ханий, -а, -е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧУХАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧУХАНИЙ"
Буття, -тя, с. 1) Бытіе, существованіе. Башт. 160. 2) Бытность, пребываніе. За мого буття там.
Видужувати, -жую, -єш, сов. в. видужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Рудч. Ск. І. 166.
Відливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. відлитися, -діллюся, -ллєшся, гл. Отливаться, отлиться, назадъ литься. то ваші сльози їм одливаються — отомщаются. МВ. І. 28.
Де́мон, -на, м. Демонъ. К. ЧР. 93. Ведеть (Спаситель) від пекла демона. Чуб. III. 26.
Зани́кнути, -кну, -неш, гл. Заглянуть, зайти, посмотрѣть. Він уже туди заникнув, у ліс, так і знає, хто там. Черниг. у.
Колодитися, -джуся, -дишся, гл. = кородитися. Вона ще звечора стам колодитися на поперек, що болить. Зѣньк. у. Залюбовск.
Огняниця, -ці, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червякъ, Lampyris noctiluca. Вх. Лем. 442.
Передаток, -тку, м. Излишекъ при отдачѣ.
Поринути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. Спершу я сміявсь, а потім поринули сльози. К. Досв. 86.
Притин, -ну, м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі. Стор. МПр. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧУХАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.