Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Ворушитися, -шуся, -шишся, гл. Шевелиться. Ворушиться, і усом моргає, очима поводить. Ворушіться ще, жили, поки живі. Усюди.... народ ворушився.
Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ.
Зелені́сінько, нар. Ум. отъ зелено.
Зробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать, произвести. Зроби, милий, золоті удила, щоб я твого коня до води водила. Гуси зробили великий крик. — своїм богом. По своему. Не куди й дів ті гроші, а купив дзвін; та вже й тим скривдив громаду, що зробив своїм богом. 2) Повредить кому колдовствомъ. Чоловік з голоду сохне, а дурні брешуть, що це йому зроблено. 3) — волю кому, чию. Исполнить чье желаніе. Ой чумаченьки, ой ви молоденькі, зробіть мою волю. 4) — ла́ску. Сдѣлать одолженіе. Велику ласку лині зроби, послухай. 5) — собі смерть. Наложить на себя руки. Ах волю сими собі смерть зробити, як в багацтві з нелюбом жити.
Істиний, -а, -е. 1) О деньгахъ: істині гро́ші. Основной капиталъ, деньги безъ процентовъ.
2) Истинный. Єсть цьому істина правда.
Каптурник, -ка, м. Монахъ, какъ носящій капюшонъ.
Передистий, -а, -е. Съ развитой передней частью тѣла. Не корова передиста.
Помалити, -лю, -ли́ш, гл.
1) Умалить.
2) Сшить меньше мѣрки. Сукню пошили, — покоротили, чобітки вшили, та помалили.
Постоянець, -нця, м. Солдатъ на постоѣ. Махнула швидко до троянців, щоб сих латинських постоянців по своєму осатанить.
