Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. копійка волочиться (у кого). Есть деньги.
Глядка, -ки, ж. Раст. Aster.
Зага́та, -ти, ж. 1) Насыпь изъ навоза у канавы, служащая вмѣсто забора. 2) Стѣнка хлѣва, состоящая изъ двухъ параллельныхъ плетней на четверть или полъ аршина другъ отъ друга, промежутокъ между которыми набить соломой. 3) Вѣтви терновника или другого колючаго дерева, положенныя сверхъ плетня, чтобы препятствовать перелѣзать черезъ него. О 1861. VIII. 93.
Заклика́ння, -ня, с. Зазываніе, приглашеніе.
Карувати, -ру́ю, -єш, гл. Значеніе неясно. 37) переводить на основанія нижеприводимой пѣсни, — чаровать. Cм. еще накарувати. Навчи, навчи, бідная вдова, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Окаруєм руки й ноги і карії очі, щоб не ходив до дівчини опівночі.
Наля́кувати, -кую, -єш, сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий!
Нашматовувати, -то́вую, -єш, сов. в. нашматува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нарывать, нарвать кусковъ, нарѣзывать, нарѣзать кусковъ.
Повипинати, -на́ю, -єш, гл. Выпятить (во множ.).
Приїзд, -ду, м.
1) Пріѣздъ.
2) Подъѣздъ. Хата його на горі, та поганий до неї приїзд.
3) Въѣздъ. Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду. Ум. приїздонько. Все для свекорка та для старенького, та для приїздоньку його.
Розлупатися, -паюся, -єшся, гл. Продрать глаза (послѣ сна). Поки встане та начухається та розлупається та роздивиться, а робота стоїть.
