Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зашерхати

Зашерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заше́рхнути, -хну, -неш, гл. Подергиваться, подернуться, покрыться тонкимъ слоемъ чего-либо, напр. льда. Уже вранці, то й водиця у кориті, де напувають товар, зашерхає. Греб. 403. Прийшов Петрусь, і сльози, шо ще не зашерхли, зараз і висохли. Г. Барв. 501. Се він говоритъ, аби горло не зашерхало. Г. Барв. 316.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШЕРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШЕРХАТИ"
Бовгарка, -ки, ж. Загонь для скота, то же, что и загорода. Шух. І. 186.
Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога.... буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.
Кістриця, -ці, ж. = костриця. Вас. 200.
Короговний, -а, -е. Относящійся къ знамени, хоругви, флагу.
Налоскота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Нащекотать.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Мил. 29. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила. ХС. VII. 444.
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Просіяти Cм. просівати.
Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Драг. 74. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Ном. № 8950. Сужене — не розгужене. Ном. № 8950.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАШЕРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.