Відсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відсунути, -ну, -неш, гл. 1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть. Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Не будуть та кватирочки відсувати. 2) Отсрачивать, отсрочить (назначенное время, срокъ). Я йому винен був гроші, так ото просив його, — ну він і одсунув строк на далі.
Гріхо́вний, -а, -е. Грѣховный, грѣшный. Гріховного пестування старе тіло просить.
Заполові́ти, -вію, -єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.
Знудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Затосковать. Як би була поїхала, то знудилася б. Тяжко ж мені на серденьку, трохи ся не знуджу. Знудившися життям своїм мертвецьким, жадали ми у вирви полетіти.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла.
Орендарка, -ки, ж. Арендаторша.
Попустити, -ся. Cм. попускати, -ся.
Розсохтися Cм. розсихатися.
Тесля, -лі, м. 1) Плотникъ. 2) ж. = теслиця. Ум. те́слик, те́сличок, тесельчик. В лісі, лісі буковім ой ішло, йшло два тесельчики, сікуть, рубають санбір деревце.
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.