Буртити, -рчу, -тиш, гл. Сверлить, буравить.
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Зіпсува́ти, -сую́, -є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Cм. запсувати, зопсувати.
Иршанки, -нок, ж. Кожаные, мѣховые штаны.
Обміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обміряти, -ряю, -єш, гл.
1) Измѣрять, измѣрить.
2) Обмѣривать, обмѣрить.
Поліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Слѣпить, вылѣпить (во множествѣ). Вареники поліпили.
2) Облѣпить, замарать (во множествѣ). Сир їли, — зуби поліпили. Поліпіл кошелю.
3) Прилѣпить (во множествѣ). Пішла в церкву стара баба, свічок накупила, де була яка ікона, всюди поліпила!
Річняк, -ка, м. О скотѣ: годовалый, однолѣтокъ.
Утекти́. Cм. Утіка́ти.
Цінування, -ня, с.
1) Оцѣнка.
2) Опись имущества для прод. съ аукц. торга.
Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру, м. Сахаръ. Чужая біда за цукар. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Солодке, як цукор.
