Гейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать гей, погонять. Батько орав, а я гейкав.
2) Пѣть пѣсню съ припѣвомъ гей. На новий рік у вечирь ідут на Буковині гейкати хлопці.... ідут до кождої хижі під вікна, співают.
Голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча.
Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Чаше употребляется во мн. ч.: гу́си — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. 2) мн. гу́си. Родъ игры. 3) Гусе́й підпуска́ти. Врать, пускать сплетню. Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли.
Жа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном.
Заторочи́ти 2, -чу́, -чи́ш, гл. Обшить бахромой, опушкой. Тра рукавиці заторочити.
Книга, -ги, ж.
1) Книга. Листоньки пише, книги читає. Ой хто б мої слова списав у книгу.
2) Томъ, часть сочиненія.
3) Чайка (птица). Ум. книжечка, книжка. Зроблю маленьку книжечку. Письменному — книжка в руки. Троянське плем'я все засіло коло книжок та аж потіло і по латинському гуло.
Нятися, ймуся, ймешся, гл.
1) Браться. Нявся, як на стіну дрався.
2) не йметься віри. Не вѣрится.
3) не йметься мені. Не дается въ руки, не спорится.
Повідгоряти, -ря́ю, -єш, гл. Отгорѣть (во множествѣ).
Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Посельський, -а, -е. Посольскій.
