Дурні́сінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита.
Заохо́та, -ти, ж. Поощреніе.
Кво-кво! меж., выражающее клохтанье насѣдки. Ой ходила квочка вдоколя кілочка, кво-кво-кво, вдоколя кілочка.
Кугик, -ка, м. = сова, Athene noctua.
Обидві числ. Обѣ. Маю висіти за одну ногу, волію за обидві.
Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.
Скидень, -дня, м. Родъ красной рыбы въ Азовскомъ морѣ.
Тарканистий, -а, -е. Неоднокрапный, неодноцвѣтный, пестрый.
Шиголля, -ля, с. Тонкія вѣтви, молодые побѣги.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой.
