Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачин

Зачи́н, -ну́, м. Начало, начинаніе, починь. Так лиха година й ходе по людіх; усе з дітей зачин. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧИН"
Видовжувати, -жую, -єш, сов. в. видовжити, -жу, -жиш, гл. Удлинять, удлинить. Желех.
Достру́гувати, -гую, -єш, сов. в. доструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Достругивать, достругать.
Налюдни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заселить, наполнить народомъ.
Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.
Опустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. В тому селі холера була така страшна, що після неї село зовсім опустіло. Васильк. у.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече. Кв.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Поштарь, -ря́, м. 1) Почталіонъ. Город путящий ...і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши. Греб. 400. 2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів. Г. Барв. 18.
Промінь, -ню, м. 1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Мкр. Г. 68. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає. МВ. І. 17. 2) Рукавъ рѣки. Вх. Зн. 56.
Цямбрина, -ни, ж. = цямрина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.