Доку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. докури́ти, -рю́, -риш, гл. Докуривать, докурить.
Заме́т, -ту, м. 1) Сугробъ, заносъ снѣжный. Через пеньки, заметами біжить, ледве дише. 2) Плоскія, горизонтально лежащія бревна, которыя обоими концами вставляются в ґари двухъ столбовъ, составляя такимъ образомъ часть стѣны. Кіевск. и 3) в-заме́т. Подрядъ. Питались всяких знахурок, так зрадниці в — замет брехали і тільки боки напихали, та заливались од чарок.
Корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.
Отруя, -ру́ї, ж. = отрута.
Перебутний, -а, -е. Преходящій.
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый.
Спірка, -ки, ж. Споръ.
Халамаідол, -ла, м. Брань. Ах ти халамаідол!
Худосилок, -лка, м. Слабосильный.
